Якщо ви визначилися з напрямком кріплення вагонки (горизонтально чи вертикально), вибрали тип каркасу і спосіб його кріплення до стіни, підібрали кріпильний матеріал і відповідний для нього інструмент, вирішили, як будете кріпити вагонку до каркасу, сміливо можна приступати до питання обшивки.

Перш ніж переходити безпосередньо до обшивки поверхні, прослідкуйте, щоб були завершені всі електричні та сантехнічні роботи, аби згодом не довелося знімати частину вже закріпленої поверхні.

Бажано перед укладанням витримати вагонку в приміщенні укладання близько 2-х днів, щоб матеріал адаптувався до температури і вологості.

 

Електрика

Якщо проводити проводку через вагонку (приховувати під вагонкою), за вимогами пожежної безпеки вести проводку слід в залізній трубі. У будь-якому разі цьому питанню потрібно приділити певну увагу, оскільки вагонка – матеріал пожежонебезпечний.

Якщо проводку вести відкрито зовні, то це можна робити безпосередньо на дужках кабелем марки NYM. Для розеток використовувати NYM 3×2.5, для освітлення 3х1,5 або 2х1,5.

 

Укладання

Сам процес укладання не так вже й складний, але всеж-таки дамо кілька простих та ефективних рекомендацій щодо самого процесу обшивки.

  • Якщо обшивка вагонкою проводиться у вологому приміщенні, слід обробити антисептиком всі бруски й обидві сторони вагонки (обов’язково до обшивки).
  • Перша дошка значно впливає на кінцевий результат, оскільки по ній рівняються наступні планки. Ретельно виставте її по рівню, при необхідності подтешіть рубанком.
  • Щоб зберегти вагонку при добиванні, використовуйте обрізок вагонки і добивайте через нього.
  • Після монтажу кожної десятої дошки необхідно контролювати відхилення від вертикальної або горизонтальної осі укладання вагонки, оскільки через нещільне прилягання й неточну геометрію дошок рівність укладання може порушуватися.
  • Залишаємо по периметру вентиляційний зазор у 15-20 міліметрів між стіною і вагоночним «килимом».
  • Плінтуса кріпимо до стіни, а не до вагонки. Якщо до стіни кріпити можливості немає, використовуються підкладні бруски, які попередньо кріпляться до стіни.

 

Стиковка вагонки по довжині

У випадку обшивання поверхні, яка по довжині більша, ніж довжина вагонки (найчастіше це зустрічається при монтажі вагонки на стелі), виникає необхідність у стикуванні.

Існує два варіанти стикування:

  • Cтик вагонки виконують в одну лінію. При такому способі шов закривають декоративною накладкою або рейкою.
  • Cтиковка з розбіжністю швів. У цьому випадку торець вагонки зашліфовують, щоб отримати акуратний шов, а кожний наступний ряд вагонки починають з обрізка дошки, що залишився від попереднього ряду. При такому укладанні досягається економія матеріалу, адже при монтажі вагонки використовується вся дошка без залишку.

 

Декорування

Для облагородження лінії стику при використанні всіх видів вагонки застосовують або нащільники, або стикування. Також існує безліч оригінальних елементів, які можуть при необхідності урізноманітнити зовнішній вигляд вагонки.

 

   

Шліфування

Вагонку шліфують у двох випадках: коли новий матеріал не високої якості (вагонка високої якості продається вже шліфованою) і коли хочуть оновити вагонку, яка вже була у використанні. В останньому випадку буває раціональніше використовувати будівельну хімію для зняття лако-фарбових матеріалів.

Для шліфування тіла вагонки використовують шліфмашинки орбітального (наждачка обертається по колу) і лінійного (рухається прямо) типу. Інше питання – це шип. Якщо вагонка б/в, то у разі шліфування лише тіла вагонки залишаться неприємні смуги.

Найпростіший та найдешевший, але кропіткий спосіб – це вручну. Існує багато пристосувань для ручного шліфування. Для великого обсягу найкраще використовувати фрезер, який повторює поверхню вагонки. Для меншого обсягу використовують електронапилок або нейлонову абразивную щітку.

Перед шліфуванням необхідно змочити вагонку водою – це підніме ворс. Наждачний папір використовується: для початкового шліфування – 80-150, для фінішної шліфовки після лаку – до 320.