Стеля

Обшивка стелі вагонкою заслуговує окремої уваги, оскільки в процесі виникає безліч нюансів, притаманних саме цьому виду обшивки дерев’яною вагонкою. Ми згадували про них у різних розділах, але не завадить звести їх в одну статтю, адже їх досить багато.

Отже, по порядку:

 

Напрямок обшивки

Логічно, з дизайнерської точки зору, обшивати шипом в напрямку входу, тоді більша частина вагонки виглядатиме ніби лицем. Або, керуючись цим принципом, орієнтуватися по ситуації: з якого боку приміщення стеля буде більше привертати увагу, туди і звертати шип.

 

Вибір кріплення

Стеля – один з найважчих у плані навантаження на кріплення видів обшивки вагонкою, тому не буде зайвим перестрахуватися і кріпити шурупами. Хіба що у разі, якщо вагонка дуже тонка і легка, а приміщення сухе – тоді може підійти практично будь-який вид кріплення.

 

Каркас

• Каркас для вагонки робиться із струганих брусків від 30х50 до 50х50 мм або з металопрофілю.
• Відстань між рядами не більше 500 мм.
• Стелю краще обшивати вдвох.

 

Розмітка

Монтаж каркасу починається з виносу на стіни рівня горизонту.

Найпростіший спосіб нанесення розмітки – за допомогою лазерного побудовника площин. Прилад кріпиться на стіну, на металеві конструкції (за допомогою магніту в корпусі), на будівельні та фото-штативи або за допомогою ременя до будь-якої конструкції. Точність нівелювання такого приладу ± 0,3 мм / м. Прилад покаже лінії, за якими ви зможете зробити розмітку, а також коригувати весь процес роботи. Виникає питання: а навіщо такий дорогий прилад для таких банальних цілей? Ну, по-перше, його дорожнеча – питання відносне, і залежить воно від того, у що ви оцінюєте свою працю. Часи, коли все робилося «на око» минули, зручність і точність набувають все більшої важливості, та й «скакати під стелею» не так просто. А якщо враховувати, що ви будуєте будинок або робите ремонт, прилад може цілком окупитися.

Менш зручний спосіб розмітки, але також високотехнологічний – за допомогою лазерного рівня. Єдина його відмінність від побудовника площин у тому, що замість лінії він буде показувати точку. Але, як відомо, кілька точок дають відмінну лінію, а економія кошт при цьому може бути істотною.

Отже, за допомогою лазерного рівня визначається найнижча точка чорнової стелі (точка безпосереднього кріплення вагонки), від неї відкладається товщина бруска. Фіксується лазерний рівень на цій висоті.

При відсутності лазерних приладів найбільш точно це можна зробити за допомогою водяного рівня, що являє собою прозорий пластиковий шланг, наповнений водою, з градуйованими колбами на кінцях. Відповідно до закону фізики, в суміщених судинах рівень води буде однаковий. Перевірте, щоб не було повітряних бульбашок і перегинів і приступайте до розмітки. Відзначте точку на стіні, піднесіть до неї один кінець рівня. Другий кінець рівня покаже вам ту саму висоту, коли вода опиниться на тому ж розподілі, що і в першому. Для максимальної точності найкраще перший кінець не переміщувати протягом всієї розмітки.

У разі, якщо це неможливо – посилити уважність, оскільки похибка буде збільшуватись.

Ще один варіант зробити розмітку – за допомогою довгого рівня. Рівнем потрібно міряти як мінімум між трьома рейками. Якщо немає довгого рівня, можна скористатися довгим бруском. Його прикладаєте до рейок, а вже до нього – рівень.

 

Натягування шнурів.

Якщо ви не використовуєте лазерні прилади і стеля не є задовільно рівною поверхнею, для точності встановлювання брусків необхідно натягнути шнури.

Якщо конструкція стелі буде зроблена з периметральними профілями, то доцільно спочатку встановити їх. Для цього металевий профіль ПНП або дерев’яний брусок суміщають нижньою гранню з нульовою лінією стелі і кріплять до стіни саморізами через кожні 400 мм. До периметральних профілів кріплять саморізи і натягують шнури. Якщо такі не використовуються, потрібно по розмітці вкрутити шурупи, на які натягнути ліску і візуально відзначити таким чином нижню частину бруска. Якщо двох шнурів буде не достатньо, додати діагональ.

 

Кріплення каркасу до стелі.

 

Підвіси або бруски

Два варіантах кріплення каркасу:

• На підвісах.
• На саморізах, пропущених крізь брусок.

Конструкція на брусках жорсткіша, але при цьому вирівнювання за допомогою клинів-підкладок більш трудомістке і менш технологічне, ніж із підвісами.

Прямий підвіс кріпиться до базової стелі на одному (по центру) або двох (по краях) саморізах. Після встановлення підвісів їхні кінці підгинаються і з силою тягнуться донизу для зняття майбутньої деформації, яку дасть вага стелі.

До підвісів на потрібній висоті (ледь торкаючись площини променя або нитки) прикручують бруски решетування. Зайві хвости підвісів або обрізаються ножицями по металу, або просто загинаються догори.

     

З периметральним профілем або без

Каркас стелі може бути зібраний із застосуванням профілю по периметру. При такому способі помітно спрощуються розмітка й встановлення. Стельові профілі просто вставляються торцями в напрямні профілі – їх можна пересувати в цих профілях скільки завгодно разів, не роблячи позначок на базовій стелі. Вибравши остаточне положення профілів, накиньте на них попередньо загнуті підвіси. Розсуньте підвіси з відповідним кроком і перенесіть їхгє місцерозташування на стелю. Профіль тимчасово зсувається в бік і присвердлюються підвіси. Перекосити встановлення стельових профілів і прямих підвісів при такій розмітці вкрай важко.

 

Як кріпити вагонку до стелі самому

Це питання виникає досить часто. Трюків може бути багато, наведемо прості робочі варіанти:

• Полички з бруска по краях (кріпляться на двосторонньому скотчі.)
• Пристосування типу швабри, завдовжки трохи більше відстані від вагонки до підлоги – для розпірки.
• Вставте шип вагонки в паз іншої вагонки і по центру притисните обрізком вагонки. Обрізок прикріпіть. Потім підтискайте вагонку до вагонки від центру до краю і кріпіть спочатку в один бік, потім в інший.