Отже, чим фарбувати вагонку? Ясна річ, валиком або пензликом. А ось докладніше про це якраз і піде мова нижче.

Перш ніж приступати до питання покриття вагонки, побіжно торкнемося питання її очищення, оскільки частіше доводитися покривати не нову вагонку, а ту, на якій вже є покриття.

Якщо старе покриття не лущиться, то цілком припустимо наносити на нього наступні шари покриття, проте для досягнення найкращого результату рекомендується видаляти будь-яке покриття, нанесене раніше. Це не дуже трудомісткий процес, якщо використовувати різні розчини для зняття старої фарби. І не має значення, що це була за фарба – масляна, акрилова чи просто лак. Є безліч знищувачів лакофарбового покриття, один з перевірених, наприклад, – це «Анти-крас».

Тепер, коли поверхня підготовлена, саме час запитати себе:

  • Де будемо фарбувати – всередині чи зовні?
  • Якщо всередині, то що це за приміщення – вологе чи сухе?
  • Ми хочемо зберегти природний колір вагонки чи надати їй тон?
  • А може взагалі нічим не покривати?

Від відповідей на ці питання повністю буде залежати вибір покривного матеріалу.

Щодо того, щоб залишити вагонку без покриття – це питання, не позбавлене сенсу. До мінусів слід віднести велику ймовірність швидкого її потемніння. Хоча, звичайно, питання смаку тут теж може грати роль – наприклад, в недавньому минулому було навіть модно проходити вагонку паяльною лампою (особливо в лазні): виступала смола і вагонка штучно старилася-темніла. Багато хто, щоб не забивати голову питанням про те, чим покривати вагонку в лазні (питання це дійсно не просте), вирішують просто міняти її кожні п’ять років.

Існує широкий спектр лакофарбових матеріалів: водо-емульсійні, акрилові, масляні фарби, оліфа, лак, а також дорогі спеціалізовані фарби для вагонки (наприклад, «Тіккуріла»), пропитки, морилки і глазурі.

Враховуючи те, що вже було сказано, перш ніж покривати чим-небудь свою вагонку, слід подумати, що ми будемо з нею робити через будь-який час.

 

Оліфа і олійна фарба

Наприклад, оліфа (може не варто було б зовсім її згадувати в 21 столітті, але все ж таки) буквально через пару років починає липнути, і дерево під нею темніє.

Масляна фарба на порядок краще оліфи, але все-таки через дуже короткий проміжок часу вона починає лущитися, створюючи вигляд облізлої вагонки і вимагаючи її ґрунтовного оновлення. Скажімо, ці два варіанти покриття не рекомендуються.

 

Просочення, морилки, лазурі (суть одна)

Їх використовують насамперед для захисту вагонки. Вони мають антисептичні властивості для запобігання чорних плям і цвілі, а також для захисту від комах. Обробляти вагонку ними потрібно з обох боків, даючи досить часу повністю просохнути (не менше 48 годин). Якісні пропитки абсолютно не змінюють колір вагонки, і при роботі з ними не виділяються шкідливі речовини й неприємний запах.

Пропитка підбирається відповідно до подальшого покриття, про це треба читати у виробників. Пропитка також призначена для надання дереву відтінку або кольору. Даний розчин не утворює на поверхні деревини плівку, а лише проникає в матеріал на певну глибину. Таким чином, незважаючи на зміну кольору поверхні, текстура дерева залишається видимою – саме це відрізняє морилку від фарб та емалей. Допускає після себе багаторазове покриття.

Після нанесення пропитки створюється враження, що вагонка брудна, тому для внутрішньої обробки її додатково ще й лакують. Основні бренди: «Тіккуріла», «Сенеж», «Белинка», «Пенотекс». Перераховані в порядку зниження ціни та якості.

Лак

Якщо є бажання зберегти природний колір вагонки (особливо якщо це сосна, яка має приємний світлий відтінок і оригінальний візерунок), використовують лак. Це є надійне і довговічне покриття, особливо для сухих внутрішніх приміщень. Для парилень і зовнішньої обробки лак зазвичай не використовують унаслідок, знову-таки, необхідності копіткого оновлення.

 

Фарба

Фарб є безліч видів і типів, найпоширеніші бренди для вагонки – «Сенеж», «Белинка», «Текстурол». Варто звернути увагу на напівпрозоре покриття, при якому зберігається фактура дерева і створюється благородний вигляд. Для сауни та лазні використовуються спеціальні формули, наприклад, «Evrotex-Сауна» – захисний акриловий склад з воском і антисептиком для захисту і просочення лазень, саун, сирих і вологих приміщень.

 

Воскові фарби

На сьогоднішній день вважаються найкращим покриттям для вагонки, але в той самий час і найдорожчим. Незаперечні плюси – повна екологічність і краса. До недоліків відносять те, що вони вимагають рівномірну поверхню (необхідна добре відшліфована поверхня) і навички робіт з цим видом фарб. Наведемо приклади:

Захисне покриття для дерева містить натуральне лляне масло й підкреслює природну красу дерева, виділяючи його текстуру і надаючи м’який їй матовий відтінок. Одночасно захищає дерево від вологи, цвілі, гнилі, грибків, водоростей і синяви.

Натуральне лляне масло для дерева – це спеціально підготовлене лляне масло для обробки деревини з посиленою просочувальною здатністю та антибактеріальними властивостями. Воно вбирається в деревину, захищаючи її від вологи і одночасно зміцнюючи поверхню. Обробка лляним маслом виділяє текстуру дерева і додає їй м’який матовий відтінок.

Натуральна шведська фарба призначена для обробки неструганих дерев’яних поверхонь, господарських будівель, парканів, покрівлі з тріски, а також для фарбування дерев’яних фасадів житлових будинків.

 

Покриття для саун, лазень

Відкрите питання «покривати чи не покривати вагонку в лазні» ми в підсумку закриємо твердженням. Покривати можна, але тільки фірмовими засобами, спеціально для цього призначеними. Їх не так вже й багато. Наприклад, «Супі Саунасуоя» (Supi saunasuoja), «Супі Лаудесуоя» – для полиць і лавок, «Evrotex-Сауна» або натуральні воски.